Щорічно, починаючи  з 2001 року 15 лютого у світі  відзначається міжнародний день дітей, хворих на рак.  Ця подія виділена в світі для того, щоб привернути погляд суспільства до проблем дитячої онкології. Є багато статей про первинні симптоми дитячого раку, про складнощі лікування дітей з онкологічним захворюваннями, про причини дитячого раку. Сьогодні хочу спинитись на існуючих нині міфах, які є в дитячій онкології України  та заважають успішно лікувати дітей.

  1. Родимки – їх чіпати не можна. Міф.

Реальність: Меланома та рак шкіри займають 2-3е місце в структурі раку населення України( Бюлетень Національного канцер-реєстру № 19 – “Рак в Україні, 2016-2017”).  Рано чи пізно невус (родимка) стане меланомою. Тому необхідно вчасне висічення невусів, на місці післяопераційного рубця ніколи не буде пухлини. Хоча на 200 операцій у дітей  з висічення невусу все ж трапляється одна меланома. На ранній стадії меланоми таке хірургічне лікування приводить до повного одужання.

      2. Хіміотерапія призводить до незворотного отруєння організму дитини. Міф.

Реальність: без хіміотерапії онкохворі діти не виживають. Проводиться передопераційна та післяопераційна хіміотерапія, а в деяких випадках ще й підтримуюча хіміотерапія. Прояви токсичності після курсу хіміотерапії (лейкопенія, облисіння, стоматит та ін.) або у віддаленому періоді (погіршення зору, слуху, зниження репродуктивної функції та ін.) носять оборотний характер. Імунітет відновлюється через 1 рік після закінчення лікування, відновлення росту волосся починається через 3 тижні після закінчення хіміотерапії, впродовж року дитина повністю соціально і психологічно адаптується.

      3. Органозберігаюча операція будь-якою ціною. Міф.

Реальність: операція повинна бути проведена радикальна, тобто пухлина повинна бути видалена в межах здорових тканин. Нерадикальна операція приводить до рецидиву (повторення)  пухлини і може привести до метастазування і загального прогресування хвороби. Існуючі методи реабілітації дозволяють дитині бути повністю адаптованою до соціального життя та вчитись, працювати, створювати сім’ю.

      4. Диспансерне обстеження дитини, яка перенесла онкологічне захворювання можна проводити аби як. Міф.

Реальність: деякі захворювання полягають саме в координованому диспансерному обстеженні. Коли вчасно виявляються ознаки повторної хвороби, тільки тоді  можна справитись з хворобою.

       5. Консультуватись і виконувати рекомендації необхідно тільки Національного інституту раку. Міф.

Реальність: Редакція від 04.11.2018 р. відповідно до Закону України від 02.10.2018 р. № 2581-VIII ЗАКОН УКРАЇНИ від 19.11.1992 р. № 2801-XII Основи законодавства України про охорону здоров’я. Стаття 38. Вибір лікаря і лікувального закладу. Кожний пацієнт, який досяг чотирнадцяти років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій Кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров’я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.

      6. Закордонні фахівці завжди кращі  від вітчизняних. Міф.

Реальність: В гонитві за тисячами доларів чи євро (це бізнес) закордонні клініки беруть всіх підряд  пацієнтів, нічого їм не гарантуючи. Багато клінік є зовсім непідготовленими до лікування таких пацієнтів. Так, вражаючий медичний дизайн лікарні, окрема палата з індивідуальним меню, «обстеження» на «сучасних» апаратах, на кожному кроці професори – мають незабутнє враження.. Підсумок: без грошей, в чужій країні, з прогресуванням чи рецидивом хвороби – в кращому випадку.  

Президент фонду
Кобись Вадим Леонідович