Кобись В.Л.
Київський міський клінічний онкологічний центр МОЗ України
Вступ. Підвищення виживаності дітей, хворих на злоякісні пухлини кісток до 70% при локальній та до 40-50% при метастатичній формах ставить підвищені вимоги до віддалених функціональних результатів хірургічного лікування. Обовязковим є врахування фізіологічного росту дитини.
Матеріали та методи. За період з 2010 по 2019 роки в дитячому відділенні Київського міського клінічного онкологічного центру лікувалось 57 дітей віком від 3 до 17 років зі злоякісними новоутвореннями кісток: 43 з остеосаркомою та 14 із саркомою Юїнга. Хворі отримували передопераційну хіміотерапію за протоколом ISG I та Euro Ewing 99 відповідно, променеву терапію. При метастатичній формі захворювання в подальшому хворим планувалось видалення віддалених метастазів.
Отримані результати. У досліджуваній групі хворих проведено 41 операція по ендопротезуванню суглобів, 11 кістково-пластичних операцій, 2 операції по видаленню пухлин, 3 ампутації. Ускладненнями були: місцеві рецидиви пухлин у 2 хворих, нагноєння ложа ендопротезу у 4 хворих, незрощення відламків у 4 хворих, 12 механічних пошкоджень ендопротезу.
Висновки.Тип операції при злоякісних пухлинах кісток залежить від віку та локалізації пухлини. При епіметафізарній локалізації оптимальною вважаємо операцію резекції кістки із збереженням зони росту та кістковою пластикою. При епіфізарній локалізації показана операція ендопротезування: у старших дітей модульним безцементним протезом, у середній віковій категорії – подовжуючим цементним ендопротезом.
